SEO
Допомогти


Як подбати про психічне здоров'я дитини під час війни?

Як подбати про психічне здоров'я дитини під час війни?

Війна! Кому, навіщо вона потрібна? Скільки болю, горя та сліз вона принесла багатьом сім'ям у різних містах країни. Через війну багато людей втратили свою роботу, житло, поховали родичів чи друзів. Такі втрати тягнуть за собою порушення психологічного стану. Особливо гостро всі зміни у звичному житті переносять діти. Адже не завжди є що відповісти на запитання: "Чому, мамо, ти не ходиш з татом на роботу?", "Чому ви не можете купити мені цукерок та печива?", "Чому ми не можемо поїхати до дядька на вихідні?", "Чому щоночі ми кудись йдемо і десь ховаємося?", "Чому з одним рюкзаком на спині ми їдемо в іншу країну, де люди розмовляють іншою мовою?". Дуже багато цього "Чому?" на який кожен дорослий може відповісти. І навіть якщо відповість, то дитина все одно не зможе по-справжньому усвідомити, що відбувається.

При цьому, якщо не подбати про психічне здоров'я дитини та знехтувати ним, переводячи весь вектор уваги на фізичну безпеку, можна допустити:

  • розвиток у дитини страху, щось погане може повторитися. Відповідно, навіть після того, як налагодиться звичний ритм життя, малюк погано спатиме, переживатиме, що йому треба буде кудись їхати, від чогось тікати і т.д.;
  • наростання почуття безпорадності. У сучасному світі необхідно швидко і чітко реагувати на всі зміни навколо, без упевненості в собі та своїх силах зробити це неможливо;
  • руйнування ілюзії про справедливий світ. Це дорослі люди можуть об'єктивно оцінювати ситуацію та проводити якісь паралелі, у дитини лише формується світосприйняття. Якщо воно буде спотвореним, то наслідки можуть бути досить плачевні і т.д.

У нашій статті ми розглянемо, як зробити так, щоб психіка малюка не постраждала і при цьому він усвідомлював все, що відбувається навколо, і був більш зібраним.

Поради батькам малюків

Порада 1. Продовжуємо жити

Зрозуміло, війна вносить корективи у звичний ритм життя, проте, по можливості, слід проводити з дітьми якомога більше часу на свіжому повітрі. Це можуть бути прогулянки, розвиваючі ігри або просто рухливі ігри у дворі. Бажано, щоб був присутній тілесний контакт - це дозволить дитині почуватися необхідним і захищеним. При цьому варто уникати того, щоб дитина бачила поранених та загиблих.

Порада 2. Зберігаємо спокій при сигналі "Тривога!"

Коли в місцевості, де ви знаходитесь, звучить сигнал "Тривога!", не панікуйте, а швидко беріть дитину і спускайтеся в укриття. Там теж не варто піддаватися паніці і вступати в активний діалог із сторонніми людьми, зміщуючи вектор уваги на них. Дитина навіть у спокійній ситуації це не оцінить. В укритті теж намагайтеся грати, читати, малювати і всіляко займати малюка. Можна розповідати різні історії, вигадувати різних добрих казкових персонажів. Малювати також варто позитивні малюнки – сонце, небо, дерева, квіти. По можливості треба використовувати кольорові олівці, фломастери, фарби.

Порада 3. Жодних розмов

Не обговорюйте перебіг військових дій за малюка. Вочевидь, що це індивідуально і залежить від віку дитини та місцевості, де проживає сім'я. Однак, малюкові не варто знати всі подробиці та нюанси. Оплакувати друзів, знайомих намагайтеся теж не при дитині.

Порада 4. Дайте час на адаптацію до нового середовища

Якщо вам довелося переїхати в іншу країну, спробуйте пояснити, що погані дядьки зруйнували наш будинок, але хороші побудують набагато краще і скоро ви повернетеся. Важливо, якщо не бути впевненими у своїх словах, то хоча б говорити їх із впевненістю в голосі.

Тут слід зазначити, що треба дати час також психіці на адаптацію в нових умовах та повноцінне проживання травматичного досвіду. Йдеться ось про що: не потрібно максимально завантажити малюка різними гуртками, навчанням тощо, щоб він не згадував про будинок. Бажано, щоб дитина мала можливість просто повернутися в колишній ритм життя. Для початку треба забезпечити повноцінний сон, харчування, після – підключити звичні для нього види активності. Наприклад, якщо дитина ходила до школи і після неї відвідувала секцію плавання, то такі заняття варто відновити. Навантажувати його всім поспіль заради того, щоб убити час не потрібно.

І лише потім варто замислюватися про те, щоб дитина повернулася до школи або садка і можливо знайшла для себе нові захоплення. Не варто забувати про те, що мало того, що все нове та незнайоме, так ще й мова незрозуміла. Важливо, щоб спочатку батьки максимально багато часу проводили з дитиною, адже вони є свого роду сполучним містком між “сьогодні” та минулим, звичним життям.

Порада 5. Не кидати друзів!

Якщо ви спускаєтеся в укриття або їдете в інше місто або країну, постарайтеся взяти з собою не тільки документи, гроші та потрібні речі для "життя", а й цінні речі саме для дитини. Це може бути улюблена іграшка, подушка і взагалі будь-що.

Якщо вдома є кішка, собака, хом'як чи інша тварина, то обов'язково беріть її із собою, не кидайте його друга. Якщо такої можливості немає, слід обов'язково подбати про нього та віддати друзям чи знайомим. Це буде не лише вчинком справжньої Людини та проявом любові та дружби, а й закладе основу для формування дитини як особистості.

Порада 6. Без паніки за будь-яких обставин!

Якщо ви відправляєте дитину з кимось із родичів в іншу країну, потрібно постаратися якнайдокладніше і дохідливіше пояснити, чому саме так все відбувається. Не вдавайтеся в паніку та істерику. Поцілуйте. Обійміть. Заспокойте. Звичайно, не дати волю сльозам не вийде, але дочекайтеся хоча б моменту, коли малюк сяде в поїзд або машину і не бачитиме сліз.

Важливо!

Дитина чітко повинна знати свої прізвище, ім'я, по батькові, число та рік народження, місто в якому вона народилася і жила, номер телефону. Якщо ж дитина маленька, нашіть потайну кишеньку на одяг, де вкажіть дані про дитину.

Порада 7. Бережіть себе!

Тримайте свій емоційний стан під контролем, не впадайте у зневіру та депресію. Хто, як не Ви зможете подбати про своїх малюків краще?